Красилівський р-н. Економіко-географічна характеристика. Чатина 5 » Моє місто Красилів

Вхід на сайт

Привіт, шановний відвідувач нашого сайту!
Введіть ваші дані. Якщо потрібно, можна відновити пароль

Ввійти на сайт Реєстрація на сайті
Моє місто Красилів » Про Красилів » Новини Красилова » Красилівський р-н. Економіко-географічна характеристика. Чатина 5



Красилівський р-н. Економіко-географічна характеристика. Чатина 5

Наша справжня адреса -

Річки Красилівщини.


В районі досить широка сітка річок, струмків, ставків. Більшість річок належить до басейну Дніпра. Найбільші з них - Случ, Ікопоть, Понора.

До басейну Південного Бугу відноситься річка Бужок. Всі вищеназвані водні артерії району в його межах течуть в широтному напрямі, із заходу на схід. Вони, за будовою долин, режимом живлення і стоку дуже схожі до Південного Бугу - повільно течуть у широких заболочених долинах із численними ставами, мають положисті схили і розгалужену балочну сітку. Східними напрямами своїх течій ці ріки ніби підкреслюють свою спорідненість з ріками Бузького басейну (Случ, Понора та Ікопоть).

Случ - найбільша притока Горині. Її загальна довжинах 451 км (в межах району - до 38 км), площа басейну 13900 кв.км. Вона бере початок на схилах Верхньобузької височини біля с.Червоний Случ Теофіпольського району. Річка поділяє Хмельницьку область на північну і південну частини. Долина Случі, в межах району, проходить, в антропогенових відкладах, заглиблюючись місцями до вапняків сарматського горизонту (на південний захід від Красилова та на схід від Кузьмина). При вході у Красилівський район річка перетинає місцевість, подекуди вкриту лісами. По берегах залягають масиви торфу. На схід від с.Великі Зозулинці Случ розширюється, утворюючи в ряді місць великі озероподібні водойми (Великозозулинецькі, Чернелівський, Дубищанський, Красилівські ставки). Найбільша з цих водойм - Кузьминське проточне озеро, що простягнулося від с.Дружне до Кузьмина на 9 км і обіймає площу у 765 га. Середня річна витрата води у Случі становить 7,24 куб.м/с,а максимальна - 327куб.м/с.Середній нахил русла річки - 0,4 м/км.

Ікопоть - ліва притока Случі. Довжина її 45 км (в межах району біля 30км), площа басейну — 603 кв.км. Бере початок на північ під села Ледянки. Долина трапецієвидна, шириною до 3 км, глибиною до 25 м. Пересічна ширина річища 5 м. Похил річки 0,9 м/км. живлення, як і в Случі, в основному снігове і дощове. Льодостав - від грудня до кінця березня. Стік частково зрегульований ставками (Малопузирецьким, Гриценківським, Антонінськими, Росоловецьким).

Понора - права притока Ікопоті. Довжина її 34 км, площа басейну - 165 кв.км. В районі с.Кульчини - в минулому значні розробки торфу. Стік річки зарегульовано ставками (Корчівським, Печеським, Кульчинським та Манівецьким).Живлення та льодостав - аналогічно з Ікопоттю.

Бужок - ліва притока Південного Бугу. Довжина річки 78 км (в межах району - біля 37 км). Бере початок між селами Попівцями і Пахутинцями Волочиського району. Долина також трапецієвидна, шириною до 3 км, глибиною 30 м. Ширина річища 10 м. Похил по руслу - 0,77м/км. Площа басейну складає 704 кв.км. Живлення та льодостав - подібно до вищеназваних річок. Навесні проходить до 60% річного стоку. Стік її зрегульований ставками (Котюржинецьким, Митинецьким тощо). Всі ці річки використовують для розведення цінних порід риби.

З менших річок молена також назвати притоки Ікопоті - Фосу та Інугорівку. Довжина Фоси 12 км, площа басейну 35,7 кв.км, Федорівки - відповідно 18 км і 66,8 кв. км. Всі інші річки й річками то назвати не молена - їх довжина складає від 5 до 10 км. Це струмки, яких налічується 244. На річках і струмках облаштовано 113 ставків. Загальна водна поверхня району становить 2982 га. Водойми використовують не тільки для риборозведення, а й для водопостачання окремих підприємств на виробничі потреби.

На території нашого району досить значний твердий стік річок - перенесення водним потоком мінеральних та органічних частинок (піску, гальки, намулу тощо). Найбільша кількість наносів поступає в річки і ставки внаслідок площинного змиву, що характерний для орних земель, особливо зайнятих просапними культурами. А в басейнах наших річок саме й наявні великі площі орних земель на схилах і мало лісів.

Крім поверхневих, у Красилівському районі є значні запаси підземних вод, що входять до системи Волино-Подільського артезіанського басейну. Тут верхньокрейдові та домезозойські породи залягають поблизу денної поверхні і мають значну зону тріщинуватості, спричинену активізацією тектонічних тріщин неотектонічними рухами при утворенні Подільської височини та інтенсивними процесами вивітрювання порід при розвитку сучасної ерозійної і річкової сітки. Живлення водоносних горизонтів, що залягають поблизу денної поверхні, відбувається на вододілах та їх схилах, а розвантаження - в долинах річок, зокрема Случі. Саме так утворився Чернелівський верхньокрейдовий водоносний горизонт, за рахунок якого в значній мірі здійснюється водопостачання міста Хмельницького. Для району ж будівництво та інтенсивна експлуа¬тація Чернелівського водозабору нанесли і наносять значну шкоду.

В багатьох селах, що прилягають до комплексу водозабірної станції, жителі відчувають значну нестачу води, що щезає з колодязів. Проведені водопроводи в повній мірі не вирішують дану проблему. Великий забір води з підземних горизонтів привів до утворення порожнин, звідси просідання ґрунту, появи тріщин у будівлях та їх подальше руйнування. Сільськогосподарські підприємства, розташовані у зоні водозабору, позбавлені можливості використовувати у своїй виробничій діяльності мінеральні добрива та засоби захисту рослин. А це веде до значного зниження урожайності сільськогосподарських культур та значних збитків для господарств. До всього, район не одержує ніякої компенсації за використання його ресурсів, що могло б, в якійсь мірі, покрити нанесену шкоду. Цілком зрозумілою є проблема задоволення потреб зростаючого обласного центру, але ж не за рахунок інших. Дане питання не раз піднімалося на обласному рівні й вище, але, на жаль, "віз і нині там".

В районі є певні запаси мінералізованих підземних вод з лікувальними властивостями (Пустяк біля В.Зозулинець,біля Волиці Першої та в ряді інших місцевостей). Проте ці ресурси ще зовсім не вивчені: не досліджено їх мінеральний склад, не встановлено при лікуванні яких хвороб і в яких дозах можна ними користуватися.

Щодо ґрунтових вод, то в долинах річок (заплавах і перших надзаплавних терасах) вони залягають переважно на глибині до 5 м і мають тісний зв'язок свого режиму з режимом поверхневих вод і опадами. В межах височин з помірно розчленованим рельєфом ґрунтові води залягають на глибині 5-15 м, тут їх режим менше пов'язаний з кліматичними факторами.

Протягом останніх деся¬тиліть під впливом антропогенних і за участю природних факторів відбулися і продовжують відбуватися суттєві зміни режиму і хімічного складу ґрунтових вод. В ряді місцевостей району відбувається поступове підтоплення територій. Прісні ґрунтові води в нашій місцевості в якійсь мірі використовуються для місцевого водопостачання.

Нагальною в наш час стала проблема екології водних ресурсів району, які досить інтенсивно забруднюються як підприємствами, так і населенням. При цьому частина води безповоротно втрачається. Тому необхідно приділити якомога більшу увагу екологічному вихованню населення та формуванню навичок бережливого та економного використання води.

Основним джерелом матеріалів даного розділу є книга "Крізь плин віків... Історія Красилівщини."
Автор - О.В.Байдич.
Якщо у Вас є ще якісь відомості - залишайте їх у коментарях!

#1 написав: zzzzuk (1 вересня 2011 11:02)
Фото

Гости
Коментарів: 0
Публікацій: 0
В описі річки Ікопоть вважаю є наступна неточність - село Ледянки насправді називається Ледянка http://uk.wikipedia.org/wiki/Ледянка;
#2 написав: Marcela (22 червня 2012 18:15)
Фото

Гости
Коментарів: 0
Публікацій: 0
I told my kids we'd play after I found what I nedeed. Damnit.