Вхід на сайт

Привіт, шановний відвідувач нашого сайту!
Введіть ваші дані. Якщо потрібно, можна відновити пароль

Ввійти на сайт Реєстрація на сайті



Визначні Красилівчани

Наші земляки, що досягли успіху та слави
Арсенюк П.А.
Баранецький П.К.
Бенюк В.О.
Болюх Р.І.
Бородій В.О.
Булаєнко В.Д.
Вербицький Є.Т.
Відорт Г..
Водзінський Д.І.
Вознюк І.Т.
Горенко Л.В.
Гринюк Я.К.
Гуменюк Н.М.
Диса Л.Ю.
Дмитрук М..
Думка О.А.
Дячук А.Ю.
Єневич Ф.Ф.
Заголдний В.В.
Захаров В.Ф.
Каневський К..
Кирилюк Ю.В.
Кізюн П.К.
Ковальчук В.Ф.
Когут Г.І.
Кокойко І.М.
Колесник В.Д.
Коломієць М.І.
Кравчук В.В.
Красуцький М.І.
Крикун Ю.В.
Курко О.П.
Лаврик А.У.
Леонтюк А.К.
Либа М.Г.
Масловський І.О.
Михайлюк В.М.
Михайлюк М..
Михайлюк О.Й.
Міллер Е.Р.
Нечипорук В.М.
Ніколайчук В.І.
Пахольчук Ф.Є.
Римарук І.М.
Рудюк В.М.
Сидорук Г.Я.
Синиця Г.М.
Скибицький М.К.
Слободян М.Л.
Сташевська А.П.
Суховецький Г.Д.
Табола М.М.
Терлецький І..
Тимчук М.Ф.
Франчук В.О.
Харченко І.Я.
Хімічев Б.П.
Ходоровський В.І.
Хотовицький С.Х.
Шевчук Н.Ф.
Шкурін Є.А.
Яблонський О.В.

Інші визначні Красилівщани

Хотовицький Степан Хомич

Наша справжня адреса -

Хотовицький Степан Хомич

Доктор медицини, академік Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії


Фото С.Х. ХотовицькийНародився в 1794 році в м. Красилів у сім'ї священика.
В 1813 році закінчив Житомирську духовну семінарію і вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії, яку закінчив зі срібною медаллю. В числі кращих 10 випускників був відряд жений для продовження навчання за кордон, де спеціалізувався на практичному акушерстві та жіночих захворюваннях.

З поверненням в Росію 10 лютого 1823 року захищає дисертацію на звання доктора медицини і стає професором кафедри аку-шерства та судової медицини академії.

1824 р. - займається ліквідацією епідемії холери в Астрахані.
1830 р. - видає монографію про сибірську виразку
1831 р. - займає посаду перекладача академії.
1833 р. - редактор "Военно-медицинского журнала"
1842 р. - академік.
1843 р. - заслужений професор академії.
В 1847 р. видає книгу "Педіатрика"

Завдяки С.Х. Хотовицькому при академії відкриваються у 1842 р. акушерська, жіноча та дитяча клініки.

Ним надрукований перший в Росії лікувальний посібник з шкільної гігієни "Лікарсько-наочний порадник для духовних училищ".

Згодом потрапляє в опалу і виходить у відставку.

Помер 30 березня 1885 року в Петербурзі на 90-му році життя.



Красилівський вісник №60-61 від 31 липня 2009 року
Сірий, непримітний будинок у центрі Санкт-Петербурга... Саме тут розташований архів кінофото-документів, у залах якого я провела чотири дні, торкаючись історії власними руками.
Із старих, пожовклих від часу фотографій на мене із глибини віків дивилися професори, академіки, знайомі і незнайомі обличчя людей.
Коли тримаєш у руках документ, у якому розповідається про життя великих вчених, їх відкриття, розумієш: доки не поставиш запитання, історія не дасть відповіді. Ось ці пожовклі сторінки розповідають про медичних світил, іменами яких названі клініки, санаторії, лікарні, вулиці...
Звичайно, у великих містах є значно більша можливість віддячити і увіковічнити для нащадків їх імена. У нашому містечку маємо невелику, проте не менш важливу і значиму для нас - назвати вулицю іменем земляка, лікаря, вченого, який зробив дуже багато для розвитку вітчизняної медицини - Степана Хо-мича Хотовицького.

Народився він 1794 року у с.Красилів, Старокостянтинівського повіту Волинської губернії у сім'ї священика.

Вивчав медицину в Петербурзькій медико-хірургічній академії, курс якої блискуче закінчив у 1817 році і «за відміню успіхи в науках» був нагороджений срібною медаллю, визнаний лікарем 1-го відділу і залишений при академії. Згодом, за казенний рахунок, був командирований за кордон для подальшого удосконалення знань. За інструкцією, виданою в академії, повинен був вивчати медицину півтора року в Німеччині і стільки ж - в Англії та обов'язково відвідати Відень, Берлін, Единбург і Лондон. За власним бажанням Хотовицький повністю присвятив себе вивченню акушерства, дитячих хвороб та судової медицини. Таким чином з дозволу академії перебував за кордоном не три, а чотири роки.
У 1822 році, після повернення у Санкт-Петербург, був призначений «ад'юнкт-професором Медико-хірургічної академії з кафедри акушерства, судової медицини і медичної поліції». Наступного року Хотовицький захистив дисертацію на ступінь доктора медицини, а згодом взявся за опрацювання матеріалів, зібраних за кордоном. Проте ця ро-бота була перервана відрядженням: Міністерство внутрішніх справ відрядило його в Астрахань для вивчення холери, яка там саме розгорілася.

Спалах хвороби було пригашено, проте Хотовицький пробув там майже рік, вивчаючи умови виникнення і розвитку хвороби. Через вісім років, коли холера охопила майже всю Росію, він бав участь у роботі холерного столичного комітету і зробив багато послуг для припинення хвороби, за що був удостоєний монаршої милості. Результатом цієї роботи стали дві монографії «О С-Петербургской язве» (1831 р.) та «О холере» (1832 р.). Остання містила в собі повну історію холери з багатьма вказівками. Ця праця заслуговує особливої уваги ще й тому, що увібрала в себе інші роботи Хотовицького з суспільної гігієни та медичної поліції, розділах медицини, які на той час в Росії тільки зароджувалися.
На початку 30-х років Хотовицький тимчасово працював в академії на кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб і протягом п'яти років виконував обов'язки Петербурзького міського акушера. Саме в цей час він пише свої статті: «Венеричні хвороби у новонародженого» (1834), «Дитяча задишка» (1838).

С.Х.Хотовицький був редактором «Військово-медичного журналу» і саме тут надрукував ряд статей суспільно-гігієнічного змісту, що відзначалися раціональністю погляду, повнотою і ясністю, сприяли знищенню багатьох забобонів, які на той час панували в суспільстві.

Величезна потреба в підручнику з жіночих хвороб і неможливість створити його самостійно, примусила Степана Хомича перекласти з німецької книгу Крауса «Учебная книга гинекологии» (1833). Крім цього він переклав з англійської підручник теоретичної хірургії Купера «Чтения о начальних и практичес-ких основаниях хирургии» (1836).На прохання Святійшого Синоду, він написав підручник «Народно-врачебное наставление для духовних училищ» (1844) і видав підручник «Педиатрика» (1847). У цьому ж році Степан Хомич залишив академію, в якій пропрацював тридцять років.

14 серпня 1867 року він відсвяткував 50-річний ювілей своєї службово-медичної діяльності.

Помер у 1885 році на 91 -му році життя у м.Санкт-Петербург.

Щодня, йдучи вулицею Степана Хотовицького, здається знаю все про нашого знаменитого земляка. Тепер я уважніше придивляюсь до табличок із назвами інших вулиць і, зустрівши незнайоме ім'я, цікавлюсь: хто ці люди? Що зробили у своєму житті для суспільства?

Л.СТЕЦЮК, м.Красилів.
Красилівський вісник №60-61 (31 липня 2009)




На честь Степана Хотовицького назвали вулицю / 15.08.2008 16:09
Іменем основоположника вітчизняної педіатрії Степана Хотовицького в місті Красилів на Хмельниччині назвали одну з центральних вулиць. Донедавна вона носила ім’я комуніста Петровського. Біля входу до місцевої райлікарні встановили меморіальну дошку з барельєфом професора.

— Хотовицький народився 1796-го в сім’ї священика в нашому містечку Красилові. Тут прожив до 12 років, — розповідає краєзнавець Юрій Гжимайло, 60 років.

1817-го Степан Хотовицький закінчив Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію за спеціальностями акушера та гінеколога. Стажувався у Венеції, Парижі, Единбурзі та Лондоні. Захистив дисертацію доктора медицини.

— Улітку 1823 року в Персії та Закавказзі з’явилася холера. Степан Хотовицький як гігієніст та інфекціоніст поїхав у Астрахань. За 2,5 року зібрав багато матеріалів, які стали в пригоді через вісім років, коли холера охопила Росію та Україну. Написав книгу про історію виникнення цієї небезпечної хвороби, — продовжує Гжимайло. — Помер Степан Хотовицький 30 березня 1885 року. Похований у Петербурзі.

Світлана ЗАВЕРУХА

Джерело - gazeta.ua

АвторFedКоментарів1Переглядів5852
#1 написав: Fed (10 серпня 2009 23:39)
Фото

Адміністратор
Коментарів: 591
Публікацій: 1818
а я щось спочатку і не задумувався, що це наш земляк  request


--------------------------