Вхід на сайт

Привіт, шановний відвідувач нашого сайту!
Введіть ваші дані. Якщо потрібно, можна відновити пароль

Ввійти на сайт Реєстрація на сайті



Населені пункти Красилівщини

Коротка характеристика усіх сіл та селищ Красилівсього району
Антоніни
Баглайки
Берегелі
Васьківчики
Велика Клітна
Велика Медведівка
Велика Салиха
Великі Зозулинці
Великі Орлинці
Великі Юначки
Вербівка
Вереміївка
Веселівка
Волиця
Волиця Друга
Воскодавинці
Глібки
Говори
Гриценки
Грицики
Дворик
Долинівці
Дружне
Дубина
Дубище
Жовтневе
Закриниччя
Западинці
Заруддя
Заслучне
Заставки
Зелена
Каламаринка
Ключівка
Корчівка
Котюржинці
Кошелівка
Красівка
Кременчуки
Криворудка
Кузьмин
Кульчини
Кульчинки
Кучманівка
Лагодинці
Ледянка
Лісова Волиця
Мала Клітна
Мала Салиха
Маленки
Малі Зозулинці
Малі Пузирки
Малі Юначки
Марківці
Медці
Митниці
Михайлівці
Мовчани
Мончинці
Моньки
Мотрунки
Нова Криворудка
Новодубище
Новосілка
Пашутинці
Печеське
Пилипи
Писарівка
Підлісся
Радісне
Решнівка
Росолівці
Рублянка
Севрюки
Слобідка Красилівська
Слобідка Чернелівська
Сорокодуби
Сушки
Терешки
Тріски
Трудове
Трусилівка
Улянівка
Улянівка Друга
Федорівка
Хотьківці
Чапаївка
Чепелівка
Чернелівка
Щиборівка
Юзіно
Яворівці
Якимівці

Катра Красилівського району

Севрюки

Наша справжня адреса -

Севрюки


Територія: 235,5 га
Населення: 504 чол. (2001 р.)


Центр сільської ради.
В XIX ст.. біля Севрюків був 1 курган. Знайдено сліди неолітичної стоянки. В історичних документах поселення вперше згадується у 1629 р. під назвою Севруки. Пізніше найменування дещо змінилося - Савруки. Сучасна назва почала вживатися у післявоєнний період.

На початку XIX ст. власником села був генерал Бенедикт Колишко, майбутній керівник польського повстання 1830-31 рр. в Правобережній Україні.

В околицях села у 1918 р. діяли повстанські загони Шишка.

Цитата: Кравчук Тетяна
Я жителька цього села,і мені розповідали зовсім іншу історію про назву цього села! Розповідали що назва пішла від імені Севрюк - це був бідний чоловік який поселився в цій місцевості,тут колись був великий за розмірами ліс і він тут переховувався від свого пана! Цей Севрюк крав різні коштовності,їжу і так далі,і віддавав це все бідним. І через його доброту і щирість до бідних,назвали село на його честь!

АвторFedКоментарів5Переглядів3745
#1 написав: Шкроба Вілен (6 серпня 2009 15:47)
Фото

Гости
Коментарів: 0
Публікацій: 0

  Хотілось би  прочитати  думку інших, хто живе, жив, в с. Севрюки,  щодо  назви села.
 Я особисто думаю, що пращури  мешканців  села  були воєвничими  козаками.  

#2 написав: Кравчук Тетяна (16 травня 2010 20:51)
Фото

Гости
Коментарів: 0
Публікацій: 0
Я жителька цього села,і мені розповідали зовсім іншу історію про назву цього села! Розповідали що назва пішла від імені Севрюк - це був бідний чоловік який поселився в цій місцевості,тут колись був великий за розмірами ліс і він тут переховувався від свого пана! Цей Севрюк крав різні коштовності,їжу і так далі,і віддавав це все бідним. І через його доброту і щирість до бідних,назвали село на його честь!
#3 написав: Fed (17 травня 2010 21:05)
Фото

Адміністратор
Коментарів: 591
Публікацій: 1818
Кравчук Тетяна, дякую, я додав до основного змісту Вашу інформацію!


--------------------------
#4 написав: stepan (29 січня 2012 15:19)
Фото

Гости
Коментарів: 0
Публікацій: 0
wink
#5 написав: Марценюк Анатолій (31 жовтня 2012 15:25)
Фото

Гости
Коментарів: 0
Публікацій: 0

Відомості про історію с. Севрюки містяться у літописі церковного приходу священика Іоанна Правосудовича за квітень 1895 р., де під номером 1282 записано: «Севруки, волости Колковской, отъ Житомира 132 вер., отъ Старокостянтинова 35 вер., ближ. жел.-дор. ст. Черноострова 35 вер. и Шепетовки 65 вер., ближ. почт.-тел. ст. Антонинъ 12 вер. и Теофиполя 20 вер., ближ. прих. с. Корчовка 2 вер., Терешекъ 3 вер., Гриценокъ 5 вер. и с. Велик.-Жеребокъ (благоч.)».

Священик Іоанн Правосудович у своєму літописі пояснює етимологію назви села. За його припущенням, село Севрюки було названо першими поселенцями так, тому, що вигідне розташування і благодатна земля давали людям все в руки – звідси і Всевруки, або Севруки. Автор наводить ще одну версію від імені першого поселенця Северіана. Іоанн Правосудович наголошував на вигідному розташуванні села, де проходила дорога до Австрійського кордонів та до м. Кам’янця-Подільського, захоплювався неповторністю природи. Село було оточене лісом, частина якого належала генералу Холшевникову і надвірному раднику Трапезникову.

Севрюки, мабуть, дістало свою назву від слов'янського племені сіверян. Слово севрюк утворене так, як і поліщук (житель Полісся), пінчук (житель Пінщини). Севрюк – це житель Сівери, Сівера, Сіверської землі, Сіверщини (так називали у давніх документах Десни і Сули). Назва поширювалась на всю північну частину сучасної нам Чернігівщини. У пізніші, вже промонгольські часи, слово севрюк (як назву поселення чи прізвисько) можна було зустріти на значно ширшій території. Ось записи з Києва 1552 р.: Томило Севрюк, Каленик Севрук, Охмат Севрук, Карой Севрук (тюркське sawrug – sawrag означає "дикий"; частина прізвищ може бути і тюркського походження; об'єднує їх однакове звучання). Слово севрюк вживалося і протягом XIV – XV ст.; так називали корінне лівобережне наддніпрянське населення по Десні, Сулі, Пслу, Ворсклі – спадкоємців давньоруських сіверян (це було найпівнічніше плем'я серед усіх східнослов'янських племен; звідси і його назва, пов'язана з поняттям «холодний вітер»).

Перша згадка про село 1618 р., коли спустошену татарами під проводом Девлет-Гірея місцевість оглядали возний Філіп Гавратинський з двома панами шляхтичами за вказівкою старости Базалійського, пана Вільги. Поселення належало Янушу Константину Острозькому до 1620 р.